top of page

Час начитатись класикою 🇺🇦

Оновлено: 24 серп. 2023 р.


Класика, яка не вмирає, а тільки набуває нових барв... Франко, Стефаник, Шевченко, Нечуй-Левицький, Кобилянська, Котляревський. Відкрийте для себе заново "Енеїду", першу національну поему; "Мойсея", "Івана Вишенського" та "Великий шум" Івана Франка, глибокі твори про майбутнє українського народу та його минуле, про патріотизм та революційні зміни.


Чому українські класики - це не бідняки-кріпаки й другорядний сорт митців, а революціонери свого часу та титани, які й пронесли через своє життя до нас свої твори та ідеї?

Пропонуємо почати вивчення цієї теми через твори "З непокритою головою" та "Бунтарки: нові жінки і модерна нація", "Notre dame d'Ukraine" Оксани Забужко (твір про Лесю Українку) та "Троянду ритуального болю" Степана Процюка, роман про Стефаника.


Також запрошуємо відкрити для себе подкаст "Леся, Шева і Франко" за посиланням на Ютубі : https://www.youtube.com/watch?v=tWczgxOcO_U


Що є в "Шо"?


У нас ви змиожете знайти багато з рекомендованих подкастом книжок. Авторів і про авторів, романи і романи про романи. Пропонуємо невеличкий гід представниками книжкових серій, на які варто звернути увагу.


“Відомі та незвідані”


Особливою естетикою Вас зачарує серія від видавництва “РМ”, “Відомі та незвідані”

Літературні твори зі шкільної програми – справжні майстерні шедеври, що відображають свою літературну епоху, розкривають соціальні проблеми та глибину людського буття, розвивають аналітичні навички та вміння аргументовано висловлювати думки. Вони також вдихають емпатію, сприяючи співпереживанню з персонажами та розумінню їхніх мотивів. Ці твори відкриваються нам у школі, а потім, у дорослому житті, вони набувають нового смислу та значення.. Художнє оформлення виконано Альбіною Колесніченко. Ця серія є відносно новою і складається з 8 книг:

  1. "Кайдашева сім'я" написана Іваном Нечуй-Левицьким;

  2. "Захар Беркут" написаний Іваном Франком;

  3. "Записки Кирпатого Мефістофеля" від Володимира Винниченка;

  4. "Valse mélancolique. Вибрані твори" від Ольги Кобилянської;

  5. "Місто" написане Валер'яном Підмогильним;

  6. "Я (Романтика)" написана Миколою Хвильовим;

  7. "Тигролови" написані Іваном Багряним;

  8. "Кобзар. Вибрані твори" від Тараса Шевченка.

В "Шо" бібіліотеці Ви знайдете:

У кожному класі поезії Тараса Шевченка, якщо не вивчають текстуально, то згадують у контексті переосмислення її іншими авторами. «Кобзар» – та скарбниця, в якій і про історію, і про культуру, і про багатство мови. Тут галерея характерів, які можна зустріти й досі. Твори Шевченка багатошарові, філософські й образні, вони кожного разу відкривають щось більше, мовби виростаючи разом з читачем. Вони – пророчі і не втрачають актуальності.

Сила в єдності, та герої цієї повісті, схоже, про це не чули… Вже півтора століття твір Івана Нечуя-Левицького залишається чудовим зразком соціально-побутової прози з елементами гумору та сатири, де школярі переважно бачать комічне у сварках, а дорослі звертають увагу на трагізм того, що в цій родині зовсім немає злагоди. Тут можна вибрати улюбленого персонажа і вболівати за нього, а можна прискіпливо аналізувати психологізм кожного та отримувати задоволення в ідилічних описів природи.

Коротка проза Ольги Кобилянської – вишукана, щемка, музична – не дивно, що один з її найвідоміших творів називається вальсом. Хоч скільки часу минуло, ці тексти залишаються сучасними, близькими і важливими. Меланхолійна мелодія звучить, поки героїні шукають себе, здається, що звучати їй недовго, однак будьте готові, що чутимете її і після того, як перегорнете останню сторінку.

“Неканонічний канон”

Зараз доступні 10 книг з цієї серії:

  1. Микола Хвильовий “Повість про санаторійну зону. Сентиментальна історія. - Я (Романтика)”.

  2. Валер'ян Підмогильний “Місто”.

  3. Іван Багряний “Сад Гетсиманський”.

  4. Майк Йогансен “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію. Як будується оповідання. Поезії”.

  5. Володимир Винниченко “Записки Кирпатого Мефістофеля”.

  6. Агатангел Кримський “Андрій Лаговський”.

  7. Євген Плужник “Недуга”.

  8. Осип Турянський “Поза межами болю”.

  9. Марко Вовчок “Інститутка. Оповідання”.

  10. Ірина Вільде “Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти”

Кожен текст супроводжується ключами від українських літературознавців, які допомагають зорієнтуватися в тексті та розкривають нові погляди на твори українських класиків. Серія має мінімалістичний дизайн та м'які обкладинки, а її ідея полягає в зручному читанні класичних творів.


В "Шо" бібіліотеці Ви знайдете:

Микола Хвильовий – точний діагност своєї революційної доби, розуміючий життєві вибори своїх сучасників. Він вирішив не чекати арешту і 13 травня 1933 року покінчив із собою. Його ім'я стало забороненим, могилу рівняли з землею, а тексти зникли. Проте з часом їх віднайдено.

У цій книжці три його твори: "Повість про санаторійну зону", "Сентиментальна історія" та "Я (Романтика)", які допомагають уявити той час. Персонажі Хвильового – "безґрунтовні романтики", герої, розчаровані і неспроможні злагодити свій романтичний світогляд із суровою реальністю.


Володимир Винниченко — бунтар української літератури початку ХХ століття. У 1917 році очолив Генеральний Секретаріат Центральної Ради.

"Записки Кирпатого Мефістофеля" — роман морального експерименту, де вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою. Герой прагне позбутися власної дитини, відмовляючись від батьківства. Жінка відмовляється від аборту. Автор тут перевіряє своє кредо "роби, що хочеш, коли тебе не терзають докори сумління", а також досліджує межі особистої свободи у відносинах.


"Рідне"

До серії увійшли твори, які у свій час мало друкувались, заборонялись цензурою, виходили не повністю та під іншими, чужими для авторів, назвами. Чимало письменників, що склали основу серії, були репресовані або зазнавали утисків від влади протягом життя.

Їхні тексти довелось відновлювати, спираючись на архіви періодики початку ХХ ст., а також прижиттєві видання.


В "Шо" бібіліотеці Ви знайдете:


Микола Хвильовий — поет, майстер психологічної новели з елементами романтизму, один з основоположників пореволюційної української прози; член-засновник літературних організацій — «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт».

Перу М. Хвильового властива стильова самобутність, руйнування традиційних сюжетно-оповідних моделей української прози. Система розірваних фраз, уривчастість думки, своєрідна ритмізація прози — це ознаки його манери письма. Революційні події, хаос у країні, зневіра породжували нову особистість, людину з розколотою психікою. Письменник виокремлює людину з потоку історії, показує її психодуховне світосприйняття у той момент, коли вона перебуває у стані душевного розпачу, роздвоєності: прагне прекрасного, світлого майбутнього і розуміє власну приреченість.


Ольга Кобилянська «Царівна»

Ольга — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

Український письменник-реаліст Василь Стефаник був новатором у літературі, неперевершеним майстром стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели.

Герої творів Василя Стефаника опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою.

Користуючись нагодою, рекомендуємо також книгу про самого Стефаника, видану щоправда поза цією серією. Процюк С. пропонує нам роман "Троянда ритуального болю" в рамках серії "Автографи часу". Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда — символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч.

«Троянда ритуального болю» Степана Процюка — психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми.


Поза серіями

Пропонуємо Вам звернутися до теми жіноцтва в украінській літературі. Від жінок і про жінок. Обрали вам три книги як рекомнедацію, але ж маємо набагато більше!

В "Шо" бібіліотеці Ви знайдете:


У ХХ столітті жінки здебільшого перестали імітувати чоловічі голоси й інтонації, відмовилися від чоловічих псевдонімів і представили власний погляд на світ, власну ієрархію цінностей. У цій книжці зібрано новелістику найвідоміших авторок модерністської й постмодерністської доби. Йдеться про досвід емансипанток і


революціонерок десятих років, зміну вартостей у міжвоєнний період, врешті, про складність пошуку нової ідентичності у пострадянські десятиліття.


Перед вами книжка про справжніх бунтарок — українських письменниць другої половини ХІХ та початку ХХ століття, які знаходять свої голоси у літературі й публіцистиці та починають відстоювати власний простір — як приватний, так і публічний. Дванадцять історій про життя та творчість найбільш знакових українських авторок, які активно порушували питання про статус і права жінки у своїх текстах.



Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?.. Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.


 Приходьте, на наших полицях багато цікавого!








8 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comentários


bottom of page