14 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив законопроект про заснування Української академії наук і призначив її перших дванадцятьох академіків. Через два тижні президентом УАН вони обрали Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського.
Українська академія наук мала стати самоврядною організацією у складі 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічнії станції, бібліотеки, власної друкарні та архіву.
Пізніше Вернадський згадував про початок роботи УАН: «На цьому засіданні я був вибраний одноголосно закритим балотуванням Президентом-головою Української Академії наук. Дмитро Багалій – віце-президентом, а Агатангел Кримський – неодмінним секретарем. Наступного дня після моїх виборів я надрукував у київських газетах листа про вихід мій з Партії народної волі, членом якої і членом центрального комітету якої я був з самого її заснування. Я зробив цей крок, оскільки вважав і вважаю принципово, що президент Академії наук не повинен належати до якоїсь політичної партії на час свого президентства… Дружно та енергійно пішла творча робота нової Академії наук. Планів було багато. Я зараз же почав створювати експериментальну базу з геохімії і біогеохімії, над якими після мого приїзду в Київ я весь час неухильно працював. Я зробив доповідь на засіданні Фізико-математичного відділення Української Академії наук про значення живої речовини в геохімії. Була прийнята тематика експериментальної роботи в цій галузі. Це був початок Біогеохімічної лабораторії і експериментальної роботи з біогеохімії. Тут робота йшла в воєнних умовах, але ми все ж таки одержували результати. Молодий хімік Науменко під моїм керівництвом поставив досліди в лабораторії цукрозаводчиків. Він був офіцер, і під час однієї з тривог був убитий. Велика частина дослідів загинула, колби лопнули від морозу, але один з контрольних дослідів зберігся і був доведений до кінця Оглоблиним, дуже талановитим ентомологом з хімічним ухилом».
На річницю заснування Національну академію наук України відвідали директорка з досліджень Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) професор Марі-Елен Грос Шун та представник колаборації LHCb Європейської організації з ядерних досліджень (СERN) доктор Вінченцо Марія Вагноні. На зустрічі були також присутні директор міжнародної асоційованої лабораторії LIA IDEATE у Франції Сергій Барсук та директор міжнародної асоційованої лабораторії LIA IDEATE в Україні Олег Безшийко.
Співробітництво НАН України і CNRS реалізується в рамках Угоди про наукове співробітництво від 2004 року. Нагадаємо, що CNRS є найбільшою французькою науково-дослідною установою, що об'єднує державні організації Франції, які спеціалізуються в галузі прикладних і фундаментальних досліджень, та координує їхню діяльність на національному рівні.
Сподіваємось на подальшу спільну співпрацю науковців України та Франції.
Стаття зібрана з
https://www.jnsm.com.ua/h/1114Q/
https://tyzhden.ua/akademiia-iaku-zasnuvav-skoropadskyj/
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=10766
Comments