З Днем Захисників 🇺🇦!

Сьогодні ми відзначаємо День Захисників України , щоб вшанувати тих, хто віддає своє життя на захист вітчизни. Цей день став символом визнання героїзму та самопожертви воїнів, які борються за незалежність і територіальну цілісність України. Солдати, добровольці, лікарі, волонтери - це ті, хто стоїть на передовій в боротьбі за майбутнє нашої країни. Вони ризикують своїм життям кожен день, не знають чи повернуться додому. Тривала війна, яка почалася у 2014 році, залишила невиліковні рани в суспільстві та серцях багатьох. Ми дякуємо кожній військовому і військовій, які жертвують своїм життям і майбутнім заради нашого. Дякуємо кожній і кожному, хто став надійним тилом для наших захисниць та захисників.

Сьогодні хочемо послухати з вами пісню "Герої вмирають" . Українська співачка Стасік (Анастасія Шевченко), яка служить на фронті представила кліп до треку про біль війни. Робота присвячена Роману Ратушному — громадському діячу та військовому, що загинув у бою під Ізюмом у червні 2022 року. А також “пам’яті кожної та кожного з ваших близьких, хто загинув на цій війні”, передає “Суспільне Культура”.

Нині Стасік — парамедикиня, тому у відеокліпі з’являються її побратими та посестри по службі. Героями відео стали:

• Ірина Токарчук, позивний “Дарина”, 31 рік, лікарка-хірургиня. У 2014 році воювала в “Правому Секторі”, зараз — знову на фронті в підрозділі десантно-штурмових військ.

• Ольга Бенда, позивний “Білосніжка”, 31 рік, бойова кухарка. Воювала у складі 72 ОМБр з 2016 року. У 2017 отримала поранення.

• Марія Щанкіна, позивний “Вета”, 51 рік, бойова медикиня, інструкторка з тактичної медицини. Воювала у 2016–2020 роках. Зараз викладає такмед для військових.

• Михайло Бурмістренко, позивний “Френк”, 37 років. Воював у 2014–2015 роках, зараз — знову на фронті.

• Вадим Адамов, позивний “Відьмак”, 19 років. До 24 лютого — режисер і активіст, з початку повномасштабного вторгнення — командир мінометного розрахунку. Нині аеророзвідник.

• Олександр Будько, позивний “Терен”, 27 років. Воював в батальйоні Карпатська Січ, зараз пише книгу та займається громадською діяльністю.

• Ашот Галстян, позивний “Джан”, 30 років. Водій-санітар медевака.

Гасло "Герої не вмирають" завжди було символом сили, мужності та військової доблесті. Воно підтримує бойовий дух та нагадує нам про присутність тих, хто віддали своє життя на службі Україні. Однак у наш час ми не можемо залишатися в ілюзіях: герої дійсно вмирають. Співачка ділиться:

Насправді цю пісню можна було би скоротити до останніх рядків: "Герої вмирають, вони помирають за нас". Це найважливіше в ній. Це нагадування про обсяг нашої відповідальності.

Вірш, на який створена ця пісня, написала українська поетеса Саша Кладбіще ще 2019 року, коли росія неодноразово порушувала режим тиші, вбиваючи наших громадян. Поетеса опублікувала його в своїй соціальній мережі з дописом про військову, яка стала на захист Батьківщини після загибелі батька.

Анастасія Шевченко (Стасік) побачила вірш у феусбуці, після цього написала авторці та запитала, чи може його заспівати. Олександра погодилась. Щодо музики на цей текст, то вона, за словами виконавиці, існує давно.

Герої вмирають.
І біль відчувають, і жах.
Герої вмирають
в окопах і у бліндажах,
У ліжках шпиталів,
швидких — недостатньо швидких —
Від холоду, сепсису
та від поранень важких.

Вони помирають,
бо зброю роз'їла іржа.
Від снайпера кулі,
розтяжки, гранати, ножа,
Герої вмирають,
бо баки соляри пусті,
Або від петлі,
що застала їх
на самоті.

Ти можеш себе заспокоїти
тим, що вони
Святі, чи до брами Вальгалли
прямують з війни,
Що Бог їх запише на небі
В почесну скрижаль...

Герої вмирають.
Частіше за інших, нажаль.

Не треба казати —
вони не вмирають,
бо це
Потворна неправда,
Брехня лицемірна в лице
Для батька та матері
кожного, кожної з тих,
Хто бився героєм
і смертю героя поліг.
Хто в жертву приносить
Минуле й мабутнє своє,
Хто мовчки у плитах гранітних
Навік постає,
Один серед списків імен
та підрозділів назв.

Герої вмирають. Вони умирають —
За нас.

Важливо пам'ятати, що кожен і кожна, хто віддає своє життя і майбутнє на захист України, заслуговують на нашу повагу і шанування. Їхні сім'ї, які втратили батьків, дітей або рідних, повинні відчувати нашу підтримку та співчуття. День Захисників України нагадує нам, що усі ми є часткою великої родини, і що наш обов'язок - це не лише шанувати наших солдатів і героїв, але і підтримувати їх у важкі моменти, допомагати їм в адаптації після повернення з передової лінії, та робити все можливе для перемоги в цій війні.